http://politicua.com/wp-content/uploads/2018/07/YUriy-Kas-yanov-volonter-gromads-ky-y-akty-vist-2-e1463841849162-696x392.jpg

<p style="text-align: justify;">Після очевидної російської агресії, через чотири роки поту, крові та сліз, нам знову нав’язують тезу про «братські народи», що їх посварили якісь невідомі політики. Тому що діючі політики, всі як один, заявляють про неможливість військового рішення на Донбасі, тобто розписуються у своєму боягузтві й безпорадності.</p>
<p style="text-align: justify;">Теза про «неможливість військового вирішення», коли нас, по суті, ніхто і не питає, бо не ми почали цю війну, не ми вторглися на чужу територію і не ми плекаємо далекосяжні імперські плани щодо сусідніх держав – така теза свідчить про зраду «політиками» національних інтересів.</p>
<p style="text-align: justify;">І той факт, що таких «політиків» ще слухають, запрошують на телебачення і беруть у них інтерв’ю, говорить про високий рівень пораженських настроїв в суспільстві, що разючим чином відрізняється від настроїв, властивих Україні зразка літа 2014 року.</p>
<p style="text-align: justify;">Так що ж змінилося за чотири роки? А нічого. Млява війна вже забрала життів більше, ніж загинуло солдатів і мирних жителів під час її активної фази. Водночас на мирних дорогах в ДТП Україна втрачає куди більше громадян. По суті, ми ще й не починали воювати всерйоз, але вже встигли втратити у «випадкових» пожежах значну частину своїх арсеналів, втратити майже всіх мотивованих бійців на фронті – і аж ніяк не в результаті боїв, а просто тому, що вони виявилися не потрібні. А всі наші зусилля з відновлення та зміцнення армії – при тому що кожна друга гривня оборонного бюджету розкрадається – з легкістю компенсуються безмежними армійськими запасами Російської Федерації, що створила за роки «перепочинку» два повноцінних армійські корпуси з розрізнених і нечисленних бандформувань 2014 року.</p>
<p style="text-align: justify;">За чотири роки змінилося тільки одне – боягузи і зрадники, різного роду колаборанти взяли верх. Пораженство стало стрижнем державної політики і пропаганди. «Аби не було війни!», – кричать на кожному розі псевдопатріоти, які ніколи не служили в армії, не воювали, «борються» з агресією прапорами, букварями і вишиванками. Здорові, патріотичні сили суспільства викинули на узбіччя, розтоптали й оплювали.</p>
<p style="text-align: justify;">Але Росія не залишить Донбас, не роззброїть колаборантів, ніколи не відмовиться від своїх імперських планів. Виконання Україною т.зв. званих «мінських угод» призведе до дезінтеграції держави і поглинання України Росією. Сполучені Штати і Захід в цілому, як і ООН зокрема, не стануть воювати за свободу українців, і сваритися з Росією через такі дрібниці…</p>
<p style="text-align: justify;">Очевидно, що невійськового рішення немає. Ця страшна правда, і тільки вона повинна керувати нами. І формувати наше ставлення до політиків. Якщо, звичайно, ми не один народ.</p>
<p style="text-align: justify;"><strong>Джерело: <a href="https://www.facebook.com/brtcomua/posts/1843170212410291">Юрий Касьянов</a></strong></p>
<a href="http://politicua.com/?p=21560&amp;preview=true">Постійне посилання</a>