Поїхали на новий об'єкт поки попередній на технологічній паузі щоб набрали міцності всі шари. Новий об'єкт у славному місті - Полтава! Точніше біля Полтави, бо це комплекс відпочинку в лісі. І тут дуже гарно 💙💛  ___ Це вид з мосту через річку що тече через територію комплексу. А головна будівля комплексу "Мис Доброї Надії" виглядає ось так:  ___ В комплексі треба зробити косметичний та профілактичний ремонт до відкриття басейнового сезону. Роботи не багато, маємо впоратись швидко, якщо не буде якихось несподіванок, поганої погоди, тощо. На час ремонту будемо жити в комплексі. Ось в таких чудових номерах в котеджах: ___  ___  ___ Одна із чудових можливостей відряджень це жити в різних цікавих і гарних місцях. Приємно коли клієнт піклується про такі речі як житло і умови. Ідеально - коли житло і гарні умови безпосередньо біля басейну котрий треба ремонтувати. Особливо запам'ятався басейн в дачному котеджному містечку, де ми жили пару тижнів. Я якось писав тут на Steem що випадково ми жили поряд, буквально за забором. Але не підозрювали цього і ніяк не могли зустрітися з @Alexmove. Також запам'ятався серпень 2021 року, коли було дуже жарко і ми в полудень робили сиєсту, перерву, бо працювати було не можливо. І на пару годин ми йшли до себе, в гостьовий будинок в трьох метрах від басейну. Спали годину-півтори в комфортних умовах, коли за вікном було +36 в тіні. І знову до робіт. Тут зараз теж гарні умови і близько до басейну. Вид з вікна прямо з ліжка:  Мостік через Ворскла:  ___ Чимось нагадує мені Святогорск, куди часто їздив літом в дитинстві. Особливо нагадує запах сосни в повітрі. Кайф. Ввечері зараз співають солов'ї, жжужат хрущі, поскріпують сосни.  ___ І на цьому все, бо вже вирубає спати, побачимось у майбутньому 💙💛 by @Vict0r
Почну про фото на прев'ю 👇  ___ ___ Це одинадцятий день, початок дня. Вчора нанесли матеріал, оцей, з червоним колором. І впав лист котрий вчора дістати було неможливо поки матеріал не затвердів. А сьогодні зранку басейн виглядав ось так, по ньому вже можна ходити:  --- І ось:  ___ Лист впечатався в епоксидку:  ___ Але то не страшно, ми його акуратно дістали, зачистили і в нас ще один шар епоксидної смоли. Крім листя часто летять мухи і взагалі може попасти якийсь сор. Тому поверхню у будь якому випадку ще готуємо перед наступним шаром - прибрати дефекти, очистити поверхню. І далі ще один шар вже іншим кольором:  ___ Вже на блакитний, останній цей шар наносимо грунт термопластичного полімера👇  ___ І даємо тепер цьому пірогу трохи постояти, щоб всі шари набрали міцності. А в той час збирали речі, інструмент та матеріали на наступний об'єкт. На пару тройку днів поїдемо туди, поки тут пауза. ___ ___ Ще вчора зробив відео про Steem та залив на Тік Ток. Поки що стандартних 200 переглядів. Поняв що було б чудово, зробити декілька коротких відео - __Про Steemit Частина 1, Про Steemit Частина 2, 3, ...__ Про крипту, про Steem про SteemPower, про лайки, про дизлайки, звідки гроші, тощо Бо матеріалу справді багато, новачку може бути складно, а для контенту це навіть добре - чим більше тим краще! ___  ___ В будь якому випадку треба пробувати. На якійсь ітерації все получиться, i якість відео і кількість переглядів і нових користувачів на Steem. Ще у відрядженні помітно, як непомітно минає час. Два тижні майже, 12 днів тут. Пронеслись дуже непомітно. Два роки пронеслись непомітно, дивишся що відбувається зараз, і розуміння що так воно може відбуватись ще довго. Відчуття що якісь паралельні світи, там війна, тут вибухи і тривоги і ремотни басейнів. Під вибухи і тривоги. Відчуття що не актуальними справами займаюсь. А от блог на блокчейні - актуальна справа. Тік Ток - актуальна справа, Тік Ток про блокчейн - актуально. Інформаційні технології, я впевнений вплинуть і на сучасність і на майбутнє. Чим скоріше ми почнемо це використовувати свідомо і багато - тим скоріше створимо сучасність котрої бажаємо. ___ Тож зустрінемось у майбутньому 💙💛 by @Vict0r
День вже як зазвичай почався з кави, а на сніданок були сирники: ___  ___ Ще під час ранку і сніданку зайшов на Steem з ноутбука вперше за відродження. Бо зараз все пишу з телефону. Що теж доволі зручно, бо телефон завжди під рукою, і можна це робити лежачи)) На кінець попереднього дня, басейн виглядав ось так👇  ___ В коментах @Antorv спитала чого не блакитний замість червоного? На наступному шарі матеріалів ось і блакитний колор 👇  ___ Додаємо поступово, на кожний шар, інший колір. Жовтий, червоний, блакитний.. Так легше працювати, бо за замовчуванням матеріал прозорий або майже прозорий. і складно контролювати шари, коли кладеш прозорий на прозорий) Далі ще один матеріал, заключний - полімерне покриття, для котрого ми зробили тільки перший ґрунтовочний шар.  На цьому цей робочий день закінчився. На вечерю робили їжу на мангалі, фото не буде, бо не фоткав) Згадав що день був після так собі ночі, бо було декілька гучних вибухів. Штори хитались від вибухової хвилі. Взагалі тут останні дні, повітряна тривога дуже часто. І вибухи теж часто... В ту ніч російські ракети вбили більше десяти людей в звичайному житловому будинку... ___ Наступну ніч було без вибухів. Ранок почав з теплої води:  ___ За розкладом сьогодні будемо робити дно басейну. Дно робимо в останню чергу, бо потім по ньому ходити день-два не можна, а через день-два дуже обережно ще пару тройку днів. Тому дно в останню чергу. На сніданок були сирники і млинці з сиром з "Балувана Галя". Тільки я їх не фотографував, вірте на слово) А дно басейну під час підготовки матеріалу виглядало так👇  ___ А через декілька годин, коли поклали шари матеріалів, виглядало ось так👇  ___ Завтра продовжуємо робити дно, а зараз готуємо вечерю. Буде риба і картопляне пюре:  ___ На фоні "Загін Кіноманів" на ютуб про Володимира Івасюка, автора "Червоної Рути" 👇 ___  _Вакарчук про Івасюка_ ___ І ось я вже дописав свій щоденник за ці два дні)
Ранок починається не тільки з кави але з неї теж:  __17.04.2024__ _Стандартний ранок багатьох - кава та яєчня_ ___ Колись читав, що в Америці навіть була партія "Яєчні і бекону". Бо це сама розповсюджена їжа з ранку для більшості звичайних робітників Америкі. ___  ___ Моя яєчня без бекону, але яєчня для звичайного робітника України За вечерею пару днів тому, якраз в цей вечер шостого дня, один зі співробітників спитав - Назви одним словом, контент котрий ти робиш? Власне у цьому випадку, в данному контексті блога, перша асоціації була - _Історія_. Пишу те що відбувається тут і зараз. Пишу свою історію, те що я роблю і то що відбувається навколо мене. ---  ☝️Ось так виглядає басейн з ранку шостого дня. Знали все старе, пошкоджене покриття, приготували матеріал котрий будемо наносити взамін старого. От сьогодні і будемо наносити)) І ось так 👇 виглядає басейн після обіду. Шпаклівка, скловолокно, шпаклівка і не тільки. Комерційна тайна)  ___ І одразу майже фінал роботи цього дня:  ___ Згадую вечер по фотографіях) Вчора пробували рецепт чебуреків з лаваша і фаршу  ___ Норм чебуреки получились, це вже була друга ітерація фаршу. Попередній був сухим. Сюди додали більше цибулі і трохи води. Смажили їх довго, тому після готовки майже одразу лягли спати. __18.04.2024__ Вкусний сніданок - кава, яйце, налисники з бананом та згущеним молоком  ___ Сьогодні по плану далі наносити нові шари матеріалу на басейн. Ось так він виглядав на початок дня:  ___ Сьогодні вже інший колір, щоб був контраст і було легше наносити матеріал  ___ Сьогодні по Дніпру росіяни запускали балістичні ракети. Тільки почалась повітряна тривога, майже одразу хвилина приблизно, і було пару вибухів. Хвилин через 15 ще вибухи. Ми працювали в приватному секторі, нижче рівня землі, тому майже в укритті. Тому працювали далі Работа не така складна як попередня, знімати старий матеріал. Але після кількох днів, тіло вже відчувало втому, махати шпателем було трохи важко. Зараз пишу текст, відчуваю кріпатуру в правій руці в котрий тримаю телефон. ___ І ось знову фінал робочого дня👇  ___ Потім поїхати в магазин та ринок. На ринку хтось дав таку решту, побачили вже в АТБ:  ___ Ще сьогодні був короткий день, взяли пива і тараньки.  ___ На вечірю було м'ясо, овочі та квас:  ___ Потім я писав блог, а на фоні ютуб з передачею "Хащі" Цікавий випуск, був епізод про наші надра:  ___ Треба буде ще подивитись. А ще менее чекає черга мити посуд, тому на цьому все, пішов займатись побутовими справами та відпочивати 💙💛
Kyiv is beautiful in the spring, and especially when it rains. But this could be even omitted from my texts, as you already know it. Recently, when I visited to Kyiv, I was surprised that more and more people and more cars appeared. I already understood that the traffic jams are back. But now it is clear that there are traffic jams even on weekends, but sometimes it is difficult to find a parking place. https://img.inleo.io/DQmaUjBMhoBcZZLvZFR1PaXRSaPdjkhgAYDzzCfWsnALH1u/rainbow-kyiv.jpeg Today I was surprised by the parking lot and the number of people in Lavina mall. Shopping-shopping is the most favorite pastime of modern society. But I went there just for company, I didn't even order a Lviv croissant, because I would probably have to wait a long time for it. Life goes on and does not stop. Today - over Kyiv - you can see a rainbow...
Сьогодні готували матеріал котрий завтра будемо наносити на басейн. Взамін знятих попередньо пошкодженних шарів. ___  ___ Скловолокно котре завтра будемо нашаровувати ми нарізали на шматочки. 57 великих, 70 маленьких і купа з окремими номерами. Все треба поміняти, нарізати, підготувати края, скласти щоб зручно було брати.  ___ ___ Це зайняло майже цілий день. Бо зранку ми ще програвали басейн, бо не сподобались деякі місця. А далі цілий день готовити матеріал. Робота наче не складна, порівняно з попередньою, але теж набігались, наприсідались, на колінах наповзались. І в цьому році якась аномальна спека, що теж додавало складності. Після дощу було в спеку ще й душно .. На кінець робочого дня, виглядало все отак:  ___ ___ Після роботи ми розділились, ми вдвох пішли "додому" ще двоє поїхали в будмаркет. Крім іншого купили таки штуки) ___  ___ Ложки силіконові. Гарно використовувати з епоксидною смолою котрою ми будемо працюємо Поки хлопці їздили в магазин, ми готували їсти. Рис зварили, салат нарізали, гуляш залишився з попередніх днів. ___  ___ Зараз на утубТВ програма Історія без міфів, і всі під цю програму "сидять" в своїх смартфонах, хтось трохи похрапує. Я пишу блог) Вже закінчую писати, бо вже теж відруюбає спати. Завтра робочий день, треба виспатись, а ще трохи прибрати/помити посуд і щось придумати їсти на завтра на обід. Пішов 💙💛 ___
День починається не тільки з кави, але з неї теж: ___  ___ Попереду не дуже приємна робота - шліфування скловолокна. Неприємна бо його пил і "голки" скловолокна летять на всі боки. Тому робота знову і обов'язково в костюмах, респіраторах, окулярах, рукавицях. Крім того, ноги-руки примикання костюма до рукавиць та до взуття ще запаковую малярною стрічкою або скотчем. Бо руками туди сюди, встав присів, костюм задірається і цей колючий пил попадає на кожу. Бррр І навіть так, щось все ж таки досягається до кожи і воно потім колить і чешеться.. і до і після душу. В якісь момент забуваєш про це покалування і навіть звикаєш. Наче його і немає. А зараз пишу, згадую, і все колить і чешеться)) Так виглядав басейн з ранку:  ___ Післяобідня кава:  ___ І післяобідня робота:  ___ ___ Я думав це займе більше часу. Але вчотирьох ми за день зашліфували весь басейн. Потім попилососили бас, навколо нього, перевдяглись, сховали речи від дождя. Так басейн виглядає на кінець дня:  Далі поїхали в магазин і "додому" відпочивати. А також готувати їжу на вечерю, прати речі, готовути їжу на завтра на обід. Сьогодні на вечерю чебуреки з лаваша і фаршу  ___ Потім паралельно дивитись "Той що біжить по лезу" і писати блог)  ___ Ще пішов сильний дощ і наші речі не зрозуміло де сушити після прання. Мій рушник взагалі скинуло вітром, валявся мокрий на балконі, був незаплановано потім вручну постіран, сушиться на двері в ванну)  ___ На тому все, будемо відпочивати. Зустрінемось у майбутньому 💪 💙💛
На одному подиху прочитав "Полон". Ця книга - до болю відверта і цікава. У 2022 році було знищено багато людських доль і планів. "В цьому році мало бути найкраще. Ми вперше разом могли взяти відпустку наприкінці липня. Ми мали поїхати в Париж... Та я сиджу тут, в окупації, в полоні, самотня і розбита, приречена переживати тепер цю неймовірну всеосяжну, що роздирає мене всю від м'язів до кісток, самотність раз за разом, день за днем до самої смерті. Вижити - це найгірше, що могло зі мною статися." https://cdn.rcimg.net/cryptotexty/7e3d666e/19893914012f27a31b344a6aa329c5be.jpg?width=700 Таким мав бути рік для Валерії та Андрія, але вони одружились не в Парижі, а в Маріуполі під масованими обстрілами росіян. Коли увага всього світу була прикута до Азовсталі, ця інформація та фото облетіли весь світ. Через три дні Андрій загинув, але в тексті відчувається його присутність. Валерія писала йому листи, які потім спалила, а росіяни на допитах маніпулювали вигадуючи, що можливо він живий. Самотністю насичений весь текст, батьки Валерії загинули рано, тато бив її в дитинстві. Окрім Андрія і його батьків, у неї лишалась бабуся в окупованому Маріуполі, яка померла не побачивши онучки... В нашу епоху тік-токів та ютубів, вже дуже багато відео де бійці Азову та інші військові розповідать про перебування в полоні, та все ж таки текст допомагає краще поринути в ту атмосферу. Настільки, наскільки це взагалі можливо. Багато уваги приділено побуту та самим росіянам: вертухаям, фсбшникам, мєнтам. Дехто з них - банальний кат, садист, інші ж можливо й проявляють якісь елементи людяності. Окрім спроб схилити до співпраці, отримати компромат на командирів чи навіть завербувати, була й елементарна цікавість до особистості - дівчини, офіцеру Азову. Саме через медійність, Наві діставалось більше ніж іншим. Ворога треба знати, що вони і робили. Навряд чи вас вразять їх інтелектуальні здібності: ці повторення питань, тупу пропаганду, брудна лайка (передана в тексті мовою оригіналу), але може вразити сам масштаб їх репресивного апарату. Масштаб, який вони залюбки поширили б на всю територію України. І це ще одна причина читати книжку, щоб знати що може очікувати і на вас, якщо ми програємо. Росія намагалась впливати на українську ідентичність, ще до 2014 року вкладаючи мільйони в політичні проекти та культурну, інформаційну складову війни. Неодноразово Валерії намагались пояснити, що вона русская, але все на що вони спромоглись, це: "Мене створила росія. Народила Україна, та створила саме росія. Саме росіяни навчили мене ненавидіти себе." Деяким читачам книга може здатись важкою, однак завершується вона сильним позитивним посилом: "Втім, кожен з нас може щось насправді зробити достатньо корисне, роблячи те, на що він найкраще здатен. Я, як і колись на "Азовсталі", найкраще можу писати тексти" І цей текст справді дуже сильний та вартий уваги, тому всім рекомендую придбати цю книгу.
Неделя - відсипний, вихідний, постірочно-ремонтний. А почну з апетитного фото обіду:  _Салат, вчорашнє м'ясо з мангалу, макарони з яєчним жовтком, підсмажений яєчний білок._ ___ Спав до пів десятої, снідали тостами з помазкою з творогу. Загалом за вікном дуже крута погода, весна, тепло, все навколо квітне, в нас поряд десь водойма, дуже чутно як жаби квакають. Цілий оркестр. Вид з вікна і з балкону:    Також ремонтували свій робочий одяг: ___   ___ Наші захисні костюми:  ___ Ще сходив на нову пошту за сувенірними купюрами. Заказував в нац.банку. заказував вже тижні два ато і більше тому, але нац.банк їх відправив як раз як я поїхав у відрядження. Тому в пару кліков в застосунку нової пошти, і посилка поїхала в Дніпро) Сьогодні забрав, ще не відкривав. То мабуть вже дома зроблю. ___ Завтра черговий робочий день, будуть болгарки і шліфки. Шліфувати, готувати поверхню під нові шари котрі будемо наносити згодом. Далі буде💪
Сьогодні закінчили найскладніший етап ремонту басейна. Зняти старий матеріал. Загалом це зайняло три дні/четверо чоловіків. ___ _Початок третього дня. Чай, перевдягання, плани на день, думки, жарти, пропозиції,.._  ___ Попереду зняти покриття з решти басейну. Ось він на початку дня 👇  ___ Я це порівнюю як коли лікуєш зуби. Треба видалити карієс, вичистити, вилікувати, нашарувати нове покриття. Зараз видалення старого. Як і в "зубних процедурах" це саме неприємне. На це пішло три дні. Попереду ще підготовка до нанесення нового, треба далі зняти зайве але вже більш тонкою роботою шліфувальними машинками. На це мінімум день, скоріш за все півтора-два. Це те, що нас тільки чекає попереду. А на кінець робочого дня басейн після повної грубої очистки виглядає так: ___  ___ Ще пару фото репортажної зйомки впродовж дня робочого. Їх усього два: ___ _Хрущ_  ___ ___ __Та ось такий репортаж__  ___ ___Репортаж вечора після дня___ Після роботи готували овочі і м'ясо на мангалі во дворі орендованого житла. Гарний місяць на фоні цього самого будинку мотеля🌙 ___  Мангал на фоні дев'яти поверхівки  Жарили їду, розмовляли про те, що - А що якщо зробити мангал загального користування для багатоповерхівок? Блекаути, знищення інфраструктури, це і варіант що робити, де готувати їжу, якщо зникнуть звичні способи - газ, електро енергія. Це і взагалі цікавий суспільний об'єкт та громадське місце - Суспільний мангал! ___ ___ Наступне фото репортаж - їжа в лаваше та крафтові соуси власного виробництва 🥙🥘 ___  Швидко з'їли, тому фото подробиці немає) ___ Є фото - Знову хрущ, це вже інший)  ___ Поїли, поговорили, лягли відпочивати. Неділя вихідний, буду писати блоги, робити англійську, спілкуватись та відпочивати набиратись сил. 💙💛
Доброго ранку, шановна спільното! Пішла я вчора гуляти дописами у спільноті, і ось на що натрапила: https://steemit.com/hive-145157/@sergeyk/contest-computer-stories-6-my-first-favorite-computer-game-moya-persha-ulyublena-komp-yuterna-gra Це конкурс від @sergeyk про першу улюблену компʼютерну гру, та то ж моя тема:). Ото я зараз буду сильно сміятися, якщо виявлюся єдиною жінкою, хто візьме участь у цьому контесті:) Одразу скажу, що дитиною та підлітком я не грала. Гратися мене навчив мій чоловік, коли мені вже було більше 20 років, тож у мене в улюбленцях досить сучасні ігри. І зараз я коливаюся, про яку саме писати, бо насправді тема конкурсу сформульована, як перша УЛЮБЛЕНА гра, а не просто перша, тож маю деякий простір для творчості:)  Мої улюбленці наразі такі: -Witcher 3 -Skyrim Elder Scrolls -Star Wars the Old Republic -Oxygen not included -Conan Exiles Тож здебільшого я фанат RPG та MMORPG, але тут окремо позначу, що я не фанат якщо в грі можливо PvP без згоди. Не люблю, коли ламають мої пасочки:) Ігри на виживання та крафт, як Конан, теж входять у лист моїх улюбленців, але мені мало що подобається. Конан я вже досить давно не граю ванільним, а обвішаю модами, деякі з яких доречі настільки круті, що я в шоці, що Steam взагалі їх надає безкоштовно. Це просто гра в грі, можна повісити на ванільну версію майже що завгодно.  Щоб погратися я здебільшого використовую компʼютер чоловіка, бо я вже кілька років як відмовилася від того, щоб мати власний ПК, бо не маю в ньому постійної потреби та він займає чимало місця. Буквально на днях я купила собі ноутбук, але він їздить на яблучному силіконі, тобто має про М1 замість intel, що звісно круто але сильно обмежує кількість ігор, які можна встановити, але вони все одно є. Ігри з розвернутим графоном також починають іноді скаржитися на RAM 8, але якщо вже мені закортить чогось глобального - треба буде все одно йти за комп чоловіка, а мені ноутбук був потрібен для праці, тож саме для неї я обирала характеристики.  Я трохи відволіклася:). Давайте спробую повернутися до ігор, але не гарантую, що мені зараз вдасться таки обрати одну, ту саму улюблену. Все ж таки як улюблену я напевно оберу гру, яка має найбільшу кількість годин у ній за версією мого акаунти в стім, і це..... (темпам-пам) Зоряні Війни, Стара Республіка.  ОК, я взагалі фанат Зоряних Війн. Доречі, на них мене теж підсадив чоловік. Я взагалі можу сказати, що останні 15 років (чи біля того) мешкаю у світі серіалу "Теорія великого вибуху" (і так, у нашому світі я Шелдон), і маю такі ж хоббі і життя загалом. Камон, у нашій стелі в хаті є сліди від влучання дронів (я розумію, як це зараз звучить, тож уточнення - від дронів, що збирає для себе мій чоловік як хоббі). Та й мабуть ще раз нагадаю, як виглядає одна із стін його кімнати:  І знов я відволіклася:) Назад до гри. Star Wars the Old Republic це MMORPG у світі Зоряних Війн до подій фільмів. Можна грати за ситхів або за джедаїв, і коли ми з чоловіком намагалися грати разом у нас весь час бува конфлікт, бо "я за ситхів, він за джедаїв, ми не зустрінемося ніяк".  В залежності від обраного класу персонажа буде різна історія, яку ви маєте проходити по низці квестів класу та історії. Мій абсолютний фаворит то Sith juggernaut. По суті це танк/ДД, тож геймплей йде більш лагідно, ніж якщо взяти інший клас (це Sith inquisitor, DD/support). У джедаїв, полювальників за головами тощо там інші класи та історії, але я як справжня людина з синдромом Аспергера маніакально щоразу грала за той самий клас і кайфувала. Багато чого мене тішить у цій грі. Окрім того, що кастомізація вигляду персонажа на високому рівні, є іще така штука, як Dark side corruption, яка теж впливає на вигляд персонажа. На якій стороні сили ви знаходитеся відображають ваші ігрові рішення, тож ви цілком можете бути джедаєм на темному боці сили або навпаки. Можна проходити гру разом з друзями або самотужки, якщо ви обираєте друший варіант ви не зможете виконувати квести з приміткою Heroic, але це не заважає. Взагалі-то гра побудована таким чином, що ви самі обираєте складність і кількість квестів, які хочете виконувати. Якщо ви націлені лише на захопливу історію і не хочете робити щось на кшталт "вбий там 100 мобів і принеси мені їх голови" - можете цього не робити. Ой, як же ж я забула, взагалі-то в грі таких квестів дуже мало. У вас є лінійка основної історії, а також лінійка кожної планети, на яку ви потрапляєте. Робіть що хочете, це Open World!  На відміну від більшості MMORPG цю гру можна пройти до кінця. Так-так, ви завершуєте історію - зʼявляються титри, ви все зробили. Ви можете повернутися і продовжити, але власне історія буде вже завершена, лишаться тільки повторювані вести та історії планет, якщо ви їх одразу не пройшли. Окремо хочу наголосити, що базова історія реально захоплива. Ще б пак, повторю я, дивлячись на понад 400 годин у грі за моє життя. Нажаль зараз я не можу встановити її на свій ноутбук бо вона вимагає вінду, тож скріншоти я поцупила з Гугл. А було б так круто показати вам мою персонажку, з маскою для дихання як у Вейдера (не та, що чорна, а та, коли він знімає шолом - і весь зал плаче).  Доречі:) Ну не можу я не відволікатися, що ж поробиш. Ви теж помітили, що коли Вейдер зняв маску - всі плакали, а коли його "нащадок" у нових Зоряних Війнах - усі іржали?:)) Напевно цей допис стає вже завеликим, тож буду закінчувати. Хочете круту історію у світі Зоряних Війн - пограйте, не пошкодуєте:) З любовʼю, ваша Foxy:) P.S. @cranium просив тегнути:)  Good morning, dear community! Yesterday I went for a walk through posts in the community, and this is what I came across: https://steemit.com/hive-145157/@sergeyk/contest-computer-stories-6-my-first-favorite-computer-game-moya-persha-ulyublena-komp-yuterna-gra This is a contest from @sergeyk about the first favorite computer game, and it's also my topic :). Now I will laugh a lot if I turn out to be the only woman who will take part in this contest :) I will say right away that I did not play as a child and teenager. My husband taught me to play when I was already over 20 years old, so I have quite modern games in my favorites. And now I'm hesitating about which one to write about, because actually the theme of the contest is formulated as the first FAVORITE game, not just the first, so I have some room for creativity :)  My current favorites are: -Witcher 3 -Skyrim Elder Scrolls - Star Wars the Old Republic - Oxygen not included -Conan Exiles So I'm mostly a fan of RPGs and MMORPGs, but I'll note separately that I'm not a fan if a game allows PvP without consent. I don't like it when they break my steps :) Survival and crafting games like Conan are also on my favorites list, but I don't like much. I haven't been playing vanilla Conan for quite some time now, and I've been hanging around with mods, some of which are actually so cool that I'm shocked that Steam even provides them for free. It's just a game within a game, you can hang almost anything on the vanilla version.  To play, I mostly use my husband's computer, because I have given up having my own PC for several years now, because I don't need it all the time and it takes up a lot of space. Just the other day, I bought a laptop, but it runs on apple silicon, that is, it has about M1 instead of intel, which of course is cool, but it greatly limits the number of games that can be installed, but they are still there. Games with an open carafe also sometimes complain about RAM 8, but if I want something global, I will still have to go for my husband's computer, and I needed a laptop for work, so I chose the characteristics for it.  I got a little distracted :). Let's try to return to the games, but I do not guarantee that I will be able to choose one, the same favorite. Still, I'll probably pick the game that has the most hours in it according to my steam account as my favorite, and that's..... (temp-pam-pam) Star Wars, The Old Republic.  OK, I'm generally a Star Wars fan. By the way, my husband put me on them too. I can generally say that for the last 15 years (or so) I have lived in the world of The Big Bang Theory (and yes, I am Sheldon in our world) and have the same hobbies and life in general. Camon, the ceiling in our house has traces of drone strikes (I understand how it sounds now, so clarification - from drones, which my husband collects for himself as a hobby). And I will probably remind you once again what one of the walls of his room looks like:  And again I got distracted :) Back to the game. Star Wars the Old Republic is an MMORPG set in the world of Star Wars before the events of the films. You can play for the Sith or the Jedi, and when my husband and I tried to play together, we always had a conflict, because "I am for the Sith, he is for the Jedi, we will never meet."  Depending on the chosen character class, there will be a different story, which you have to go through a series of class and story quests. My absolute favorite is the Sith juggernaut. In fact, this is a tank/DD, so the gameplay is more gentle than if you take another class (this is a Sith inquisitor, DD/support). Jedi, bounty hunters, etc. have different classes and stories, but as a real person with Asperger syndrome, I maniacally played the same class every time and had a blast. There are many things that make me happy about this game. In addition to the customization of the appearance of the character at a high level, there is also such a thing as Dark side corruption, which also affects the appearance of the character. Which side of the force you are on is reflected in your game decisions, so you could very well be a Jedi on the dark side of the force or vice versa. You can play the game together with friends or alone, if you choose the second option, you will not be able to complete the quest with the Heroic note, but this does not interfere. In general, the game is built in such a way that you yourself choose the difficulty and number of quests you want to complete. If you're only aiming for an exciting story and don't want to do something like "kill 100 seas there and bring me their heads" - you can not do this. Oh, how did I forget, in general, there are very few such quests in the game. You have a main story line, as well as a line for each planet you land on. Do whatever you want, it's Open World!  Unlike most MMORPGs, this game can be played to the end. Yes, yes, you finish the story - credits appear, you're done. You can go back and continue, but the actual story will already be completed, only repeating messages and planet stories will remain, if you didn't go through them right away. Separately, I want to emphasize that the basic story is really fascinating. Again, I repeat, looking at over 400 hours in the game in my lifetime. Natal, now I can't install it on my laptop because it requires Windows, so I grabbed the screenshots from Google. And it would be so cool to show you my character, with a breathing mask like a raider (not the black one, but the one when he takes off his helmet - and the whole hall cries).  By the way:) Well, I can't help but get distracted, what are you going to do? Did you also notice that when the raider took off his mask - everyone cried, and when his "descendant" in the new Star Wars - everyone rustled? :)) This post is probably getting too long, so I'll end it. If you want a cool story in the world of Star Wars - play it, you won't regret it :) With love, your Foxy :) P.S. @cranium asked to be tagged :) 
Сьогодні був - Тяжкий день номер два! А ще була мега супер класна вечеря. Дуже яркі спогади від вечері, бо тільки нещодавно смачно поїли від пуза. ___  ___ Це - Велика тарілка салату - молода капуста, редиска, гірок все в якомусь соусі - олія, якийсь уксус, якісь приправи. + 4 тарілки, 4 порції: - гуляш - зробили на декілька днів; - макарони з сливочно-чесночно-петручешною заправкою; - рис з овочами, залишилось з позавчора; - зелена цибуля в чашці на столі; - банка помідор; А передував цієї класній вечері - робочий день. Складно щось називати "тяжким" в порівнянні з військовою працею в окопах і не тільки... ___ ___ День на об'єкті починається о 9:00. Сьогодні знову основна задача була почистити стіни від старого покриття, котре за роки експлуатації покрилось "кариєсом". В старому покритті, в "ємалі" від сонця і басейної хімії, зникла гідроізоляції, і в і під це покриття попала волога, напитала з покриття "хімії" і перетворилась на кислотно вонючу субстанцію. Сама складна, брудна, тяжка частина. Убрати старе, підготувати до нового. Було не легко. Сама екіпіровка вже додавала важкості і дихати і дивитись і рухатись. ___  ___ ___ Ще є отаке фото, суворий олдскульний пластир)  ___ Вчора трохи на пальці здер кожу. І не дуже там велике пошкодження, пластиром закрив і норм. Але пластир відклеюється. І два відклеюється. А один і ізолента - добре тримається) ___ Більше фото не робив, бо работа пильна, і в робочих рукавицях, тож не дуже було зручно. Є фото відпочинку ___ _Наїлись і лежать_  ___ Ще є отаке фото цікавого фруктового чаю ___  Пакет ягідного чаю, нарізані яблука, може десь там є навіть банан (бо вчора був)_ ___ І пора спать, бо вже 23:45 в 7:00 підйом Тож, Зустрінемось у майбутньому 💙💛
Всім привіт👋 Три дні збирався з силами написати пост, але після подорожі втратив купу сил, та ще й трошки приболів. День почався о 5:00, я прокинувся пішов снідати і робити всі ранкові справи. Мені треба було на 6:00 годину в військомат тому лишалось трохи часу на полежати. Бабуся як бабуся, сказала сісти на дорожку щоб все пройшло нормально і я вирушив з дому. На вулиці вже по трошки виходило сонце, але було доволі холодно. - - -  - - - Йшов я хвилин 20 і нарешті дійшов. На вході в військомат не хотіли пропускати, але підійшов Майор і сказав мені проходити. Я думав ми поїдемо на машині, але не сталось як гадалось. Нас був цілий автобус людей, і я був наймолодший з всіх, це тому що тільки я і ще один хлопець їхали як вступники. А інші 20 людей, це мужики за 40років. Почувався я не дуже, хотів спати та й мужики були не дуже задоволені, бо вони йдуть як призовники. Їхати було чимало 200+ кілометрів, це +- 3 години шляху. На початку шляху спати зовсім нехотів, вже як за Кривий Ріг виїхали то задрімав трохи. Доречі була неприємна ситуація, половина моєї води витікла в портфель. Всі речі були мокрі, а головне це мій павербанк який подарувала мама. Я вже встиг подумати, що йому гайки, але ні все працює. - - -  - - - Перша й остання зупинка перед Дніпром була в селі Затишне. Ми вийшли в туалет, мужики на перекур та перекус і поїхали далі. Доречі цікавий факт моя рідна бабуся родом з сусіднього села. Лишалось їхати 50-70 км, які ми проїхали дуже швидко. Коли завжди їздив в Дніпро, був десь на відшибі міста. Ніколи в центр мене не заносило, а тут ми поїхали в самісінький центр в Лікарню Мечнікова. Такої краси я небачів з часів подорожі у Львів 7 років тому. Нові багатоповерхівки, круті машини, парки, будиночки. Все було таке гарне, що я цілу годину поки ми їхали невідводив очей з вікна. Коли приїхали нам дали провідника з військомату, ним виявився молодий веселий хлопець. Ми зайшли в лікарню і пішли по лікарях. Я дуже здивувався бо пройшов лікарів швидше ніж у себе в містечку, хоча думав що це на довго. В лікарні дуже нервувався бо думав що мене забракують і все піде коту під хвіст. Без пригод не обійшлося, хірург нехотів нас приймати без справи. > Справа - папка з купою документів. Їх буває дві, медична і ще якась яку я забув))). В мене була лише медична, тому прийшлось чекати поки приїде Майор і привезе її*(він був в обласному військоматі)*. В підсумку все пройшов і мені сказали що я прохожду далі. Я щасливий подзвонив рідним поділитись гарною новиною, і сів чекати сужиків які в підсумку пробули в лікарні ще біля години. Поки чекали мужиків зробив декілька світлин. - - -  - - -  - - - Коли прийшли мужики ми сіли в автобус і поїхали в обласний військомат, туди навіть не заходив, Майор сказав що сам все віддасть. Ми були голодні і водій автобусу пордадив нам гарну їдальню в Дніпровському фаховом коледжі радіоелектроніки. Витратив там 112 гривень на ось такий обід. - - -  - - - Все було свіже й смачне, та ще й ціна хороша. Хто буде в Дніпрі раджу всім. Після обіду ми зібрались біля автобуса послухали що нам скаже Майор і вирушили в сторону дому. Про шля до дому нічого неможу сказати бо я спав. Приїхади ми десь біля 16:00, Майор сказав чекати дзвінка з Одеси послухати що скажуть і рухати туди здавати медкомісію і результати НМТ. Коли все здам то повідомлю вас хорошою новиною. # Висновок подорожі - Закохався в Дніпро; - Став на один крок ближче до мети; - Вибився з графіку. Ось такий важливий день у мене отримався, на цьому в мене все,дуже дякую вам за увагу, бажаю гарного дня-ночі та мирного неба, бережіть себе.🇺🇦
Сьогодні був перший повноцінний робочий день. Заїхали на об'єкт, затягнули причеп на подвір'я, вигрузили наш інструмент. Перед початком зробили загальне фото у нових футболках. Я її навіщось заправив в штані та виглядаю як прораб 😅 ---  ___ Сьогодні був дуже жаркий день, дивився погоду на два тижні, сьогодні 27 тепла у Дніпрі. І сьогодні робота більша частина дня, була з вогнем і гарячими поверхнями 🌞🔥 В самий жаркий день🤦 Завтра теж буде вогонь і гарячі поверхні. На цілий день. В на після завтра скоріш за все також.. Накрили басейн тентом від сонця. Бо 27 тепла то в тіні, на сонці більше... ___  ___ Треба мінімізувати температуру, бо можна поплавиться. Так басейн виглядає з середини під тентом. ---  ___ Коли працюєш з вогнем, відчуття що ти в мангалі, а не в басейні. Попередня підготовка - зняти з басейна верхній пошкоджений ультрафіолетом і хімією шар. Потім шліфовкв, потім нарощування знятого шару. Потім нанесення термопластичного полімера. ___ Поїли, відпочиваємо трохи  ___ В 18:00 виїхали з об'єкта, треба купити їжи на пару днів, приготувати її щоб потім не витрачати на це час. В Дніпрі побачив ось такі укриття біля зупинок, в Києві такого немає ___  ___ Навпроти крутий алея між двома полосами дороги. Весна, все квітне, кінець робочого дня, дуууууже баааагато людей гуляє, як свято якесь) Чи то я не звик бо з дому не часто виходив в Києві)) ___  ___ Вже дома, хтось готує їжу, хтось купається, хтось дивиться серіал, хтось пише блог💪 ___ Серіал  ___ А за вікном гарний закат і квітучих дерева ___  ___ І трохи вирубає спати, бо щось замарився за день. Тож буду вечеряти та відпочивати, завтра ще один вогняний день 🌞🔥
Прямо зараз їду в машині у відрядження у Дніпро. Погода за бортом майже літня, сонце світить, гріє, травка зелена) ___  ___ Ввечері вже маємо бути на місці. Попереду трохи менше 5 годин дороги. І попереду важка фізична праця 💪 Ух, згадую, аж не хочеться)) Але в добрій компанії і працюється легше. Думаю що про це відрядження ще не раз напишу і покажу як ми ремонтуємо басейни🌞 А зараз проїхали Пирятин. ___  ___ Як повернусь в Київ, треба буде вирішувати вже щось з квартирою, бо цю орендовану треба звільнити. Зараз взяв у відрядження з собою всі цінні речі, котрих не так вже ї багато. Ноутбук та телефони. Усе інше вже відправив своїм закордон, щось продав, квіти сьогодні віддав сусіду зверху. Залишились одяг, постільна білизна, кухонні всяких штуки. Щось віддам на зберігання в Києві, щось заберу потім з собою. Є попередні домовленості щодо житла в .... Ужгороді) Поки один, можна подорожувати і жити де завгодно) ___ ___ А поки ми їдемо далі, за розмовами жартами та роздумами, пройшла ще година дороги ___  ___ Перший день відрядження зазвичай не робочий, якщо не рахувати дорогу) Зазвичай заїжджаємо на об'єкт, залишаємо причіп, потім заселення в житло. Сьогодні як я зрозумів нас чекає два ліжка на 4 чоловіків) Завтра мають додати розкладушки. ___ ___ Поки їдемо, розмовляємо крім іншого про криптовалюти. Вже буду допомагати робити двом співробітникам гаманці, одному колись подарував на день народження трохи DOGE. Тільки вони вже три роки лежать на моєму гаманці. Треба допомогти зробити гаманець й нарешті перевести DOGE власнику. Так минула ще година подорожі і останні 10хв ми їхали на "лампочке" бо закінчувалось пальне ___  ____ Попереду ще пару годин дороги Вчора зробив відео про Steemit, завантажив на ютьюб. Переглядів поки що не дуже багато, відео якість щось теж так собі, і зробити норм монтаж не зміг зробити, бо моя програма не бере відео більше 1гб розміру. А в мене було більше.. Тож я не став перезнімати, бо часу в обмаль було перед відрядженням, тому поки буде так. Для початку самий раз, а буде час зроблю краще💪 ___ https://youtu.be/VzkrJbh7Cig?si=rXyDY24kbTifC6tR На цьому поки все, сідає телефон, а зарядка десь далеко в багажнику. Зустрінемося у майбутньому Воно в нас чудове💙💛
Мої вітання спільнота👋. Сьогодні доволі цікавий день тому почну. День почався о 8:30, я зайшов на онлайн уроки і пішов робити ранкові справи. Щось вночі неспалось, переживав за успішність конкурсу. Тому через це отрималась ситуація, що я знову заснув на уроці😅. Коли прокинувся я зрадів, що проспав всього один урок. На уроках небуло нічого цікавого тому почав збирати портфель на тренування, яке було назначене на 15:00. Уроків було всього шість і в мене лишалось купа часу на збори. Я пішов в душ, перекусив, почистив зуби та подзвонив брату запитати чи буде він на тренуванні. Брат сказав що прийде пізніше тому що йому треба забрати племінника з садочка. Я запропонував компроміс, зустрітись біля будинку плимінника і потім піти на тренування. Ми так і зробили, але я вирішив зайти до сестри*(мама мого з братом плимінника) і вона сказала що їй потрібна допомога. Ми згодились і почали перестановку меблів. Час вже тиснув і виконавши роботу ми побігли на тренування в школу. Йти було біля кілометру і ми як раз встигали, але коли прийшли в школу почалась сирена і ми цілу годину сиділи в укритті. Сирена скінчилась і ми пішли перевдягатись, тренування пройшло не дуже бо команда в яку я попав була слабкіще за інші. Тренування скінчилось так швидко, що я навіть і не помітив. Ми з братом пішли на зупинку і разом чекали на автобус. І ось ми підходим до зупинки... і брат говоре глянь туди👈. Я повертаюсь і бачу таку картину, стоїть чоловік у якого все лице,руки,тіло в крові. Ми були шоковані, я сказав брату піти іншою дорогою щоб не було проблем, бо чоловік та його друг дуже голосно кричали, а сам сів в автобус і поїхав додому. Щоб розбавити пост від не дуже хороших ситуацій ось вам трошки котиків. - - -  - - - - - -  - - - Коли приїхав додому сів розповідати бабусі ситуацію і мені в цей момент подзвонив Майор і сказав. > "Дімка,збирай речі, завтра їдем у дніпро!!!" Я дуже зрадів бо цілий місяць переживав та чекав на цей момент. Бабуся сказала сідай їсти бо охолоне. На вечерю в мене була гречка, смажені сосиски та мариновані гриби. Я наївся так, що в мене з'я вились думки що моє пузо лусне. - - -  - - - Ввечері не було нічого цікавого, я просто писав уроки та дивився ютуб. Поки дивився ютуб прийшло сповіщення з Steemit і я згадав що треба пост написати. Ось зараз пишу пост і буду збирати речі на завтра. Їхати далеко 200+ кілометрів, та ще й прокидатись о 6:00, тому буду закінчувати і готуватись до відповідального дня. Дуже дякую вам за увагу, бажаю гарного дня-ночі та мирного неба.🇺🇦
Ви, мабуть вже помітили, що я маю великі плани на блокчейн, як інструмент реформування держави, країни і суспільства?) Більш того, це вже відбувається, і ми тут зі своїми локальними блогами звичайних людей, ми тут в авангарді прогресу, соціальних технологій та робимо великий вклад в нашу історію! Зараз розкажу) Ми просто пишемо свої маленькі історії, як проходять наші дні, що нас турбує, що ми робимо і як переживаємо ці складні часи нашої загальної історії. І ці локальні блоги, це дуже крутий зріз цих історичних часів від різних людей з різних куточків нашої країни! І це все вже записано на блокчейні, звідки це неможливо видалити або підмінити! Я впевнений що згодом, колись, це будуть аналізувати історики і складати пазли історії цих часів! А ще ми в авангарді прогресу, технології нових способів комунікації та взаємодії суспільства. Дивіться, в нас тут вже працює своя система колективної взаємодії. Наприклад своїми вподобайками, ми розподіляємо загальний бюджет Steem. Зробили лайк - направили цьому автору копійчину з загального бюджету. Скинулись разом, делегували акаунту @ukraine-steem силу повноважень розподіляти кошти з загального бюджету від нашого імені на користь нашої спільноти. Тобто в нас тут вже повноцінний механізм колективної взаємодії, керування, делегування, розподілення та отримання благ )) І це все на блокчейні, прозоро відкрито де кожен бачить що відбувається в системі на кожному її кроці та в кожному її кутку! Хіба це не революція взаємодії, розвитку суспільства? _Ukraine on Steem_ Кайф! І ми можемо цей механізм масштабувати, розвивати та поглиблювати. __Ukraine on Steem__ ___  ___ І самий простий спосіб масштабуватись, розвиватись та поглиблювати це - збільшувати кількість учасників. І воно буде органічно розвиватись у всі боки. Чим більше учасників, тим більше талантів, ідей, контенту, ініціатив та співпраці. І як я кажу - я бачу в цьому інструменті - глобальні зміни країни та держави! Чому держава (держава в розумінні як система управління), чому держава не може працювати на схожих механізмах, як оно управляється у нас зараз, тут в Ukraine on Steem? Риторичне питання.. Але це не можливо без опанування технології певної кількості суспільства. А медіа блокчейни ще й як раз найпростіший спосіб опанувати технологію блокчейн🫶 В епоху коли світ захопили соц.мережі, соц.мережі на блокчейні гарний спосіб навчити людей цій технології! __Від теорії до дій__ Публікую свої Steem-блоги на фейсбук та тікток. Є зацікавленість ___  ___  ___ Потім згадав що в мене є інші соц мережі, лінкідін, твітер. Там тоже почав діяльність, але поки без відгуків, бо вони в мене довго були "мертві" Ще сьогодні знімав відео про Steem, як тут все працює, звідки гроші, автори, куратори, винагороди, тощо Але вже видалив, не сподобалось)) Але репетиція була ок. Тож в планах відео - поговоримо про Steem, погортаємо стрічку, подивимось авторів, позаглядаємо в їх гаманці)) Треба до відрядження встигнути відео зробити. Щоб потім просто давати посилання, Бо відео потім довго буде німа коли робити. ___ ___ Також вже багато хто бачив експеримент - [Вільний Акаунт](https://steemit.com/hive-145157/@free.account/dopis-0-or-post-0) Теж буду просувати потрохи цю тему. Гарна можливість щось написати в блокчейн, побачити що це не складно, як це працює, далі при бажанні зробити собі вже повноцінний свій акаунт Подивимось, впевнений що хтось да буде юзати цей акаунт, як мінімум для всякої дурні)) ___ ___ То зустрінемось у майбутньому🫶 Воно в нас чудове! by @Vict0r
Київ прекрасний навесні, і особливо коли йде дощ. Але це можна було б навіть не казати, ви це і так знаєте. Останнім часом, як не заїду в Київ - дивуюсь тому, що все більше з"явлється людей, все більше машин. Те, що повернулись затори я вже зрозумів. Але тепер видно, що затори вже й в вихідні дні бувають, та важко іноді знайти парко місце. Сьогодні справді здивувався парковці та кількості людей в Лавіна молі. Шопінг-шопінг - ця найулюбленіша розвага сучасного суспільства. Але я туди заїхав просто за компанію, навіть не став замовляти львівський круасан, бо його напевне довго довелось би чекати. Життя іде й не зупиняється. Сьогодні - над Києвом - веселка... https://cdn.rcimg.net/cryptotexty/caa63832/94a2fd64b4b02fd190f3dedd1e79638a.jpg?width=700
Всім привіт, як писав позавчора, подзвонила хозяйка, сказала що продає квартиру котру я зараз орендую, тож скоро треба буде звільняти. Вчора вже приходила риелтор фотографувала, сьогодні вже бачив квартиру на сайті продажу) Ще кумедність ситуації в тому, що за пару днів до цього, мені привезли речей знайома, бо її орендовану квартиру теж продають, а вона як раз збирається їхати жити закордон. І якраз поїхала. І лишила мені пару кубометрів речей. Не пройшло і тижня як квартиру треба звільняти і мені. Ну то таке, її речі наче придумали куди відвезти. А моїх стільки мені не треба, тим більше я поки хз куди поїду. Тож речі свої я розпродаю. Сьогодні продав дзеркало і пилесмок. ___  ___ Ще залишилось купа всього, що хочеться продати, комусь воно треба, а мені вже ні. Тож продаю на ОЛХ: ___  ___ І ще купу всього треба фоткать. Вдягав сьогодні свій костюм свадібний. Очікувано брюки не застібнулись)) Крутий костюм, але ціна йому зараз 300грн якщо хтось купить взагалі) Ще в мене купа фотографій гарного неба з вікна цієї квартири. Треба буде якось залізти в галерею телефона, відібрати найкрутіші, опублікувати тут. На пам'ять. Гарне тут місце. Гарний вид з вікна. Нехай залишається на блокчейні, буду згадувати потім💙💛 ___ ___ Ще таке діло, що мені їхати у відряждення на наступному тижні. І це приблизно на пару тижнів. Тобто майже до кінця квітня. І квартирою я займатись не зможу. Якийсь такий взагалі підвішений стан, треба шукати житло, хз коли хз де і що взагалі робити. Кум пише - _Так що, в ЗСУ?_ Бажання таке, щоб моїх речей було два рюкзака і клітчата сумка, щоб влізло в таксі. І всі чотири сторони переді мною. Родина закордоном, можу жити де завгодно. Майже де завгодно)) На цьому все, зустрінемось у майбутньому💙💛
Мої вітання спільнота👋, вибачаюсь за довгеньку відсутність мене на платформі. Сьогодні день почався о 9:30, хто читав пост @bazer той знає, що я був у нього на ночівлі. Ми прокинулись поспавши всього 5 годин, до 4 ранку говорили про подальші плани. Ми пішли на кухню їсти млинці з творогом та сметаною, перекусивши ми пішли в кімнату і мені подзвонив дідо та запропонував мене забрати. Я погодився, запропонував Данилу провести мене. Ми дійшли до місця яке сказав дід, але його там небуло. Ми пішли його шуткати і ледве знайшли. Данило разом зі мною чекав поки дідусь зробе покупки. Прийшов дід, ми попрощалися і я з дідом пішов до авто. Дід у мене, це людина прикол. Та ще й в сумі збірник історій та анегдотів. Не пам'ятаю як зайшла розмова про собак короче дід розповів історію, як у нього зламався трактор у полі, він зустрів корейців і разом з ними ненароком з'їв собаку. Я звичайно проти таких практик, але історія була настільки цікава, що я навіть непомітив як ми приїхали додому. Я зайшов в квартиру і бабуся скащала щоб я йшов до мами допомогти на городі. - - -  - - - У мами був довгенько, десь майже до заходу сонця. В 19:00 зібрав речі і пішов до бабусі, сил не було зовсім. По приходу до бабусі пішов в душ, а потім відпочівати. Поки відпочів я майже заснув, але спати було забороненно бо минулий пост був аж цілих 3 дні тому. Я зібрався з силами, яких немає і сів писати пост. Вкотре вибачаюсь за відсутність та за не дуже інформативний пост, повірте причина є, і вона ну ДУЖЕ вагома. А на цьому в мене все,дуже дякую вам за увагу, бажаю гарного дня-ночі та мирного неба, бережіть себе.🇺🇦